Навчально-виховний комплекс "дошкільний навчальний заклад-загальноосвітня школа І ступеня" №10

До 5 років дитина – Бог. Виховання по-японськи

   “Ікудзі” – саме так називається не просто сукупність педагогічних методів, а ціла філософія, спрямована на освіту та навчання нових поколінь в Японії.

Споконвіку виховання дітей в японській сім’ї – обов’язок жінки. Звісно, в XXI столітті звичаї дуже відрізняються. Якщо раніше представниці слабкої статі займалися лише домашнім господарством, то сучасні японки навчаються, працюють, подорожують.

Але якщо жінка наважується на материнство, вона повинна повністю присвятити себе цьому. Не вітається вихід на роботу, поки дитині не виповниться 3 роки, а також не заведено залишати малюка під опікою бабусі та дідуся. Головний обов’язок жінки – бути матір’ю, а перекладати свої зобов’язання на інших в Японії негоже.

Більше того, до року мати і дитя – практично єдине ціле. Хоч би куди прямувала японка, хоч чим би займалася, малятко завжди поруч – біля грудей або за спиною. Бебі-слінги з’явилися в Японії задовго до поширення на Заході, а креативні японські дизайнери всіляко вдосконалюють їх, розробляючи спеціальний верхній одяг з “кишеньками” для дітей.

До 5 років, згідно з принципами ікудзі, дитина – це небожитель. Їй  нічого не забороняють, на неї не кричать, не карають. Не існує слів “не можна”, “погано”, “небезпечно”. Малюк вільний у своїй пізнавальній діяльності. З погляду європейських і американських батьків – це баловство, потурання примхам, повна відсутність контролю.
При цьому дитину з раннього віку навчають бути уважною до почуттів – своїх, навколишніх і навіть предметів. Маленького пустуна не відганяють від гарячої чашки, але якщо він обпікся, “Амае” просить у нього вибачення. Не забувши згадати, якого болю завдав їй необачний вчинок дитини.

У п’ятирічному віці дитина знайомиться з “суворою дійсністю”,  потрапляє під жорсткі правила й обмеження, яких треба дотримуватися. Річ у тім, що споконвіку японське суспільство – общинне. Природно-кліматичні та економічні умови змушували людей жити і працювати рука об руку. Саме тому з 5 років дітей навчають бути частиною групи. “Якщо так поводитимешся, над тобою сміятимуться“. Для японця немає нічого страшнішого за соціальну відчуженість, і діти швидко звикають жертвувати індивідуальними егоїстичними інтересами.

Вихователь (який, до речі, постійно змінюється) в дитячому садку або спеціальній  підготовчій школі виконує роль не вчителя, а координатора. В арсеналі його педагогічних методів, наприклад, “делегування повноважень з нагляду за поведінкою “. Даючи завдання підопічним, вихователь розбиває їх на групи, пояснюючи, що необхідно не тільки добре виконати свою частину, але й простежити за товаришами.

До 15 років дитина вважається практично сформованою. Далі  недовгий етап бунтарства і самоідентифікації, які  рідко підривають основи, закладені в попередні два періоди.

Ікудзі – парадоксальна і навіть дивна система виховання. Принаймні, в нашому  розумінні. Однак вона перевірена століттями і допомагає виховувати дисциплінованих законослухняних громадян своєї країни.

Джерело http://pedpresa.ua/173736-do-5-rokiv-dytyna-bog-vyhovannya-po-yaponsky.html