Дитина є джерелом більш яскравого
майбутнього людства.
Андре Роберфруа, президент Міжнародної
Асоціації МОНТЕССОРІ (2010-2013 роки)
Нагадаю Вам деякі загальновідомі факти про Монтессорі.
За даними Міжнародної МОНТЕССОРІ-Асоціації нині в 110 країнах світу працюють близько 22 тисяч МОНТЕССОРІ-шкіл. У них навчаються більше 2 мільйонів дітей, які гарантовано отримують грамотну підтримку розвитку та можливість оптимальної реалізації свого потенціалу.
У 1988 році рішенням ЮНЕСКО було обрано педагогів, які здійснили революцію педагогічного мислення в XX сторіччі. Ними стали радянський педагог Антон МАКАРЕНКО, американець Джон ДЬЮЇ, німець Георг КЕРШЕНШТЕЙНЕР та … італійка Марія МОНТЕССОРІ.
За видатні досягнення італійського педагога Марію МОНТЕССОРІ було двічі номіновано на Нобелівську премію миру.
Основний документ, який визначає сучасні вимоги до змісту та обсягу дошкільної освіти в Україні – Базовий компонент дошкільної освіти. Як переконує багаторічна практика роботи груп МОНТЕССОРІ міста Вараш, виконання вимог Базового компоненту дошкільної освіти найкраще реалізується саме через практичне впровадження наукового методу Марії МОНТЕССОРІ. Вважаємо, що це дійсно універсальна педагогічна система, в якій забезпечуються найоптимальніші умови і середовище для реалізації духовного потенціалу кожної дитини.
У середині 90-х років освітня політика України взяла курс на підтримку гуманістичних тенденцій, впровадження яких передбачало особливу увагу до питань індивідуального розвитку кожної дитини, врахування її здібностей та бажань, можливостей та потреб. Традиційна система дошкільного виховання не задовільняла запитів батьків та творчих педагогів міста Вараш. Проаналізувавши надбання вітчизняних та зарубіжних педагогів, нашу увагу було звернуто на філософське вчення Марії МОНТЕССОРІ.
Перша дошкільна різновікова група, що почала працювати у нашому місті за методом МОНТЕССОРІ, була відкрита в ДНЗ № 7 ще у далекому 1995 році.
Тому мені як безпосередньому учаснику тих подій в якості учителя першої на Рівненщині групи МОНТЕССОРІ хочеться розповісти Вам про те, як усе це було – про людей, які змогли двадцять років тому на нашій поліській землі на практиці реалізувати ідеї геніального італійського педагога-гуманіста (ідеї, які живуть і успішно розвиваються у нашому місті атомників і дотепер), про наші перші невдачі та успіхи, про ентузіазм та творчість, про перші кроки педагогіки, за якою, віримо, – майбутнє освіти – Рівненщини, України та світу.
Деякі факти для того, щоб Вам, сьогоднішнім слухачам, було краще уявити той час: на початку 90-х років чи не у кожній групі кузнецовських (нині м.Вараш) садочків ще висів портрет Леніна. Більшість дошкільних закладів у місті були російськими, працювали за єдиною для всіх Типовою (хто пам’ятає?) програмою навчання і виховання. ДНЗ № 7 відкрився у 1985 році і завдяки зусиллям завідувача Н.СТЕПАСЮК у місті атомників був першим україномовним садком.
І ось перший крок – у травні 1995 року за ініціативи керівництва ДНЗ № 7 та за сприяння РАЕС (а всі садки у місті Кузнецовську тоді були відомчими) відбулась перша – як тепер зрозуміло – доленосна поїздка вихователя ДНЗ № 7 Лілії Іванівни ПАВЛУСЬ в Київську пілотну школу МОНТЕССОРІ на міжнародний семінар за участю Елізабет Ван САНТЕН – голландського педагога і великої послідовниці ідей Марії МОНТЕССОРІ.
Перший директор Рівненської атомної електростанції Володимир КОРОВКІН, завідувач ДНЗ № 7 Надія Миколаївна СТЕПАСЮК, вихователь-методист ДНЗ № 7 Лідія Федорівна ПАТІЙЧУК, інспектор міськво Лідія Григорівна МУШИК – саме їх вольове рішення про відкриття в місті Кузнецовську першої групи МОНТЕССОРІ та практична підтримка проекту втілення новаторських ідей італійського педагога тоді були надзвичайно важливими і вирішальними.
1 вересня 1995 року – початок роботи першої на Рівненщині групи МОНТЕССОРІ. Нам дозволили експериментувати, група працювала без перевірок і контролю, на повній довірі.
Ми, педагоги, чітко усвідомлювали: перед тим, як розпочинати роботу з дітьми, потрібно багато чому навчитись самим. Але таку роботу експериментом тоді ніхто не називав. Головне – для нас не було офіційних заборон або офіційних дозволів. Все базувалось на ентузіазмі педагогів, керівництва, а згодом – і батьків. Адже педагогіка по суті своїй не може бути ні західною, ні східною, ні українською, ні німецькою, ні американською. Наука про виховання людини лише набуває унікальні риси тієї країни, де розвивається. Як відмічає послідовниця ідей МОНТЕССОРІ Єлена ХІЛТУНЕН: «Наука про виховання або є – і тоді вона швидше віра, до якої людина іде чітко визначеним життєвим шляхом, або її немає – і тоді вона, педагогіка, нічого принципово не змінює в людині від її народження до громадянської зрілості».
Ми, педагоги-монтессорійці м.Вараш, пройшли тривалий час теоретичного і практичного навчання, багато експериментували, спостерігали, робили власні відкриття, висновки, здобували особисті педагогічні перемоги і терпіли гучні професійні фіаско. Таким був НАШ ШЛЯХ ДО МОНТЕССОРІ.
Ось лише деякі мої спогади з історії впровадження ідей Марії МОНТЕССОРІ на Рівненщині:
– Як дотриматись класичних філософських принципів функціонування середовища класу МОНТЕССОРІ і, в той же час, виконати суворі приписи СЕС? Ця робота йшла щоденно, шляхом багатьох помилок і знаходження спільних правильних рішень. Одразу ж на підлозі фарбою була намальована перша жовта лінія (особливо символічне місце в кожному класі МОНТЕССОРІ для розвитку концентрації уваги і відчуття рівноваги у дітей). Точились суперечки, як зонувати клас шафами, столами, де харчувати дітей, де їм гратись… А зараз у всіх групах МОНТЕССОРІ м.Вараш обов’язково є окремий просторий клас МОНТЕССОРІ з жовтою лінією, календарем, із зонуванням згідно навчальних планів, а кожна спальня розмежовується на окремі осередки для прийому їжі, ігор, сну дітей.
– Ми розуміли, що група обов’язково повинна бути різновіковою, а по списку виходило до 25 дітей ( в звичайних групах тоді було і 35-38 дітей ). Як педагогу всіх охопити увагою, презентаціями, та й просто вберегти малюків від конфліктів та травм за наявності у відкритих шафах шила, ножа, голки, безлічі скляних предметів тощо? Тому різновікові групи формували поступово. По можливості, одразу намагались не брати у групу дітей старшого дошкільного віку, адже у них в основному відповідні сенситивні періоди завершились. Завідувач слідкував, щоб у групі були рівномірно по віку та кількості і дівчата, і хлопці. Підходили до вирішення будь-якої проблеми індивідуально. Головний критерій відбору – бажання і готовність сім’ї виховувати дитину як вільну, самостійну особистість. Пізніше у завідувача з’явилась тимчасова можливість ввести на групу посади учителя МОНТЕССОРІ та двох вихователів, ми почали активно залучати до практичної допомоги на уроках МОНТЕССОРІ помічників вихователя.
– Діти, колеги і батьки на наше прохання називали нас, перших вихователів, по іменах – Алла, Ліля. Для нас тоді це було дуже важливо! Так, нам здавалось, наші взаємовідносини будуть більш партнерськими і рівноправними.
– Щоб створити спеціально підготовлене розвивальне МОНТЕССОРІ-середовище, всі перші дидактичні матеріали ми виготовляли, як могли, самі з підручних матеріалів. Просили допомоги батьків. Шили, клеїли, купляли, переробляли. По зразках та записах того, що чули на лекціях в Московському центрі МОНТЕССОРІ, бачили на навчальних тренінгах в Київській пілотній школі, читали в книгах Марії МОНТЕССОРІ. Всі дидактичні матеріали розставляли по полицях шаф точно так, як навчали голландські та американські тренери-інструктори, московські та київські викладачі. У створеному нами навчальному середовищі організовували самостійну роботу дітей і ретельно слідкували, щоб все відбувалось за принципами педагогіки МОНТЕССОРІ і правилами класу. Катастрофічно не вистачало класичного дидактичного МОНТЕССОРІ-матеріалу…І ось взимку 1996 року на замовлення РАЕС з Голандії прибуває ціла вантажівка з двома комплектами класичного МОНТЕССОРІ-матеріалу! Досі пам’ятаю, як ми удвох з напарницею Лілею цілу суботу і неділю трепетно розбирали кожну упаковану коробку, кожен дидактичний матеріал, і відчували його як дорогоцінну річ, яку ніби ось тільки що тримала в руках сама велика Марія МОНТЕССОРІ!
А далі були наші щоденні маленькі педагогічні прозріння, наші перші особисті «нобелівські відкриття» в галузі МОНТЕССОРІ-педагогіки:
– ми зрозуміли, що кожен дидактичний матеріал, гра, презентація дійсно повинні бути в класі лише в одному екземплярі, адже це націлює дітей на взаємоповагу, терпіння та є дуже природовідповідним,
– ми переконались, що різновіковість дітей у групі Монтессорі – це насправді не проблема, а реальна допомога педагогу і дітям,
– ми усвідомили, що трьох-чотирьохрічному малюку за певної організації предметного середовища дати для роботи воду, скло, голку, шило, справжню електропраску, гострий ніж тощо зовсім не страшно, а вкрай необхідно для його повноцінного розвитку,
– прийшло переконання, що для ситуації успіху нам, педагогам, старі традиційні педагогічні методи і прийоми потрібно не змінювати, а категорично забувати, відкидати, просто вичавлювати з себе по краплині,
– нам відкрилось, що у методі Монтессорі немає нічого випадкового, тут все продумано, взаємопов’язано і працює на основі щоденних спостережень за дітьми багатьох поколінь педагогів,
– ми на практиці відчули, що метод Монтессорі дійсно ефективний скрізь і всюди, з різними дітьми і дорослими. Після невдач з часом усвідомлювали: це просто ми ще поки що не до кінця зрозуміли глибинну сутність і філософський підтекст думок великої італійки у вимогах до будь-якої елементарної маніпуляції, презентації, у розмірі килимка, кольорі котушок, напрямку руху дитячої руки…
– ми узнали, що жовта лінія – це місце медитації, спокою, на крузі ж основне, що тут панує дух загальної доброзичливості та особливої довіри між дітьми та дорослим.
– прийшло усвідомлення, що ця педагогіка – найбільш здоров’язберігаюча з усіх відомих, адже на уроці МОНТЕССОРІ вільно почуває себе як тіло, так і душа дитини.
– важливим було прозріння – все, що писала і думала близько ста років тому Марія МОНТЕССОРІ, – не просто геніально, а космічно та цивілізаційно, поза часом і територіями, поза культурою і історією. Чим більше ми віддаляємось роками від часу, коли історія МОНТЕССОРІ-педагогіки народжувалась і жила наяву, тим більше розуміємо – ми й досі ще не розкрили сповна весь глибинний потенціал ідей цієї усміхненої італійської жінки з мудрим поглядом!
– найбільше ж відкриття – Марія МОНТЕССОРІ дала через роки і країни, час і простір право кожному з нас, дорослих, прожити поряд із дітьми власну унікальну історію поразок і перемог, експериментів та відкриттів у педагогіці.
А тепер трохи хронології подій та дат:
Жовтень 1995 року – наша перша поїздка в Москву, на двотижневе навчання в Московському МОНТЕССОРІ-центрі, разом з вихователем-методистом Л.Патійчук слухаємо лекції відомих російських педагогів Д.СОРОКОВА, М.СОРОКОВОЇ, Л.ГРЕБЕННІКОВА, К.СУМНІТЕЛЬНОГО, нами придбана наша перша кузнецовська хрестоматійна література – книга М.МОНТЕССОРІ «Будинок дитини. Метод наукової педагогіки».
Лютий 1996 року – знову лекції, навчальні тренінги в Московському МОНТЕССОРІ-центрі, перший урок МОНТЕССОРІ, побачений нами на практиці. Тепер на навчальні семінари в Москву ми їздили уже вдвох з напарницею Л.ПАВЛУСЬ.
Після таких поїздок всі зацікавлені педагоги щотижня обов’язково збирались та опрацьовували кожну ідею, кожну записану презентацію, радились, як і з чого виготовити новий дидактичний матеріал, обговорювали тонкощі фахової майстерності педагога Монтессорі. У перші експериментальні роки у нас в групі для вихователів була введена обов’язкова спільна година на передачу зміни – це був оперативний обмін спостереженнями та враженнями, побудова спільних планів на майбутнє. Щоденно ми відточували правильне виконання презентацій для того, щоб обидва вихователі це робили однаково.
Після навчання в Московському МОНТЕССОРІ-центрі всі педагоги зрозуміли і засвоїли: використання у вихованні дітей якихось елементів цієї педагогіки неприпустимо, адже такий підхід руйнує глибинну сутність та ефективність методу М.МОНТЕССОРІ.
Третя поїздка в м.Москву навесні 1996 року відбулась уже разом з завідувачем Н.СТЕПАСЮК, ми відвідали приватний дитячий садок і школу Єлени ХІЛТУНЕН, познайомились з унікальною дослідницькою МОНТЕССОРІ-лабораторією для дітей. Підсумок нашого московського навчання – воно дало нам дуже багато у плані фахового зростання, адже професіоналізм МОНТЕССОРІ-педагогів удосконалювався просто на очах, а керівництво РАЕС, міськво, керівництво, ми, педагоги, батьки дітей змогли на практиці переконатись – рухаємось у правильному напрямку!
Влітку 1996 року була організована поїздка в Москву на навчальний Монтессорі-семінар наступної групи вихователів ДНЗ № 7 – Олени ВОРОНЦОВОЇ і Валентини ОЛЕНИЧ.
Пізніше прийшло до нас і перше офіційне визнання – у листопаді 1998 року на базі ДНЗ № 7 відбувся обласний семінар з МОНТЕССОРІ-педагогіки, пройшов перший відкритий показ уроку МОНТЕССОРІ для педагогів міста та області. Так почалась наша співпраця з кандидатом педагогічних наук з РДГУ Ілоною ДИЧКІВСЬКОЮ.
За ці роки з педагогами груп МОНТЕССОРІ було заплановано та проведено безліч цікавих та унікальних форм методичної роботи – творчі лабораторії, педагогічні читання, майстер-класи, творчі групи, покази уроків МОНТЕССОРІ, авторських презентацій тощо. Вихователями розроблені альбоми презентацій навчальних планів класичного та варіативного дидактичного МОНТЕССОРІ-матеріалу зі світлинами та інформаційні буклети, методичні матеріали по кожній із навчальних зон «Навички практичного життя», «Сенсорика», «Мова», «Математика», «Космос».
З часом прийшли до нас і перші офіційні фахові визнання – у 1998 року проведена перша атестація вихователів груп МОНТЕССОРІ з професійною оцінкою результатів саморозвитку дітей груп Монтессорі, якості виконання педагогами посадових обов’язків, спираючись на принципи та результати їх роботи згідно реалізації навчальних планів Монтессорі в практику роботи сучасного дитячого садка. За ці роки трьом вихователям ДНЗ № 7 та двом вихователям дошкільного закладу-школи № 10, які працюють у різновікових групах МОНТЕССОРІ, за наукову розробку та впровадження тих чи інших аспектів педагогіки М.Монтессорі присвоєно педагогічні звання «вихователь-методист».
У 2000 році з моїм переходом на роботу в ДНЗ № 10 у якості завідувача ми разом з педагогами цього закладу теж розпочали вивчати теоретичні засади гуманістичної педагогіки Марії МОНТЕССОРІ, активно створювати предметно-розвивальне середовище. Тож 2001 року в ДНЗ № 10 відкрилась перша група МОНТЕССОРІ, а 2003 року- ще одна. Мережа груп МОНТЕССОРІ в ДНЗ № 7 з 1995 року по 2008 рік також розширилась до чотирьох різновікових груп для дітей з 2 до 6 років.
Робота з молодими педагогічними кадрами будувалась за принципом: хто пройшов шлях вихователя або асистента у групі МОНТЕССОРІ, йшов працювати самостійно на новостворену групу. Кадри на ці групи і в ДНЗ № 7, і в дошкільному закладі-школі № 10 підбирались шляхом селекції, кращі з кращих.
На сьогодні у нашому місті функціонує шість різновікових груп МОНТЕССОРІ (чотири – на базі ДНЗ № 7 і дві – на базі дошкільного закладу-школи № 10), всього до такої альтернативної освіти в м. Вараш щорічно в середньому залучається близько ста дітей віком від 2 до 6 років.
З 2002 по 2008 рік 5 вихователів груп МОНТЕССОРІ ДНЗ № 7, дошкільного закладу-школи № 10 пройшли теоретичний і практичний курс навчання в Українському освітньому МОНТЕССОРІ-Центрі (м.Київ) по програмі «Впровадження гуманістичної педагогічної системи М.МОНТЕССОРІ в навчальні заклади України». У 2004 році вихователь дошкільного закладу-школи № 10 І.КАСЯНЧУК успішно завершила інтернатуру, здала випускні іспити і отримала міжнародний Сертифікат вчителя Монтессорі від Українського освітнього Монтессорі-Центру та кваліфікацію «Учитель Монтессорі для роботи з дітьми віком від 3 до 6 років». Викладачі-експерти Київської пілотної школи МОНТЕССОРІ, які у квітні 2004 року перебували в дошкільному закладі-школі № 10 з метою оцінки практичної підготовки та якості проходження інтернатури вихователем дошкільного закладу-школи № 10 І.КАСЯНЧУК, дали дуже високу оцінку створеному предметно-розвивальному середовищу різновікових груп МОНТЕССОРІ ДНЗ №7, НВК № 10, залишили дуже схвальні, позитивні відгуки про практичну роботу педагогів груп Монтессорі м.Кузнецовська (нині м.Вараш).
Ще з 2003 року ДНЗ № 7, дошкільний заклад-школа № 10 є опорними закладами в Рівненській області по впровадженню наукового методу Марії МОНТЕССОРІ в практику роботи дошкільного закладу. З метою популяризації наукового методу Марії МОНТЕССОРІ статті педагогів наших закладів друкуються як у місцевій пресі, так і в у загальноукраїнських педагогічних виданнях.
У червні 2006 року на базі дошкільного закладу-школи № 10 була організована науково-практична конференція «Впровадження системи М.МОНТЕССОРІ в навчально-виховний процес дошкільного закладу» за участю, на жаль, нині покійної професора РДГУ Т.ПОНІМАНСЬКОЇ для працівників управління освіти, завідувачів і вихователів-методистів м. Вараш.
З 2003 року і до сьогодні вихованці різновікових груп МОНТЕССОРІ дошкільного закладу-школи № 10 з 3-х років успішно опановують ази англійської мови.
У 2004-2006 роках на базі ДНЗ №7 та дошкільного закладу-школи № 10 активно працювала міська творча група по вивченню та апробації педагогічних ідей М.МОНТЕССОРІ (керівник – вихователь-методист ДНЗ № 7 Н.ГАВРАН).
09 лютого 2006 року відбулось заснування Кузнецовського осередку Асоціації МОНТЕССОРІ-вчителів України. З лютого 2006 року наші два заклади являються дійсними членами Асоціації МОНТЕССОРІ-вчителів України.
У тому ж 2006 році четверо педагогів наших закладів брали участь у роботі міжнародного семінару «Ідеї М.МОНТЕССОРІ в Італії та в Європі ХХІ століття» (за участю педагогів Італійського МОНТЕССОРІ-товариства Елене ДОМПЛЕ і Пріски МЕЛУККО (м.Київ).
У 2007 році керівники ДНЗ № 7 і дошкільного закладу-школи № 10 були делегатами Всеукраїнської ювілейної МОНТЕССОРІ-конференції, присвяченої 100-річчю методу М.МОНТЕССОРІ та 15-річчю проекту «Відродження гуманістичної системи М.МОНТЕССОРІ в Україні».
У 2011 році ДНЗ № 7 на ІІІ Національній виставці-презентації «Інноватика в сучасній освіті» отримав бронзову нагороду в номінації «Інноваційна діяльність дошкільних навчальних закладів».
У листопаді 2012 року завідувач ДНЗ № 7 Л.ВЕРЕШКО, вихователь-методист дошкільного закладу-школи № 10 М.ЗОЛОТАРЬОВА брали участь у роботі «круглого столу» Міністерства освіти і науки України з питань впровадження методу Марії МОНТЕССОРІ в дошкільних закладах України .
Для педагогів наших закладів постійно працюють семінари-практикуми та творчі групи з питань вивчення філософських та практичних аспектів МОНТЕССОРІ-педагогіки.
Ще однією сходинкою творчого зростання педагогів стали щорічні зустрічі з студентами та викладачами дошкільного відділення Сарненського педагогічного коледжу РДГУ. Майбутні педагоги-дошкільники відвідують уроки МОНТЕССОРІ на базі ДНЗ № 7 та беруть участь у роботі «круглого столу» з питань вивчення філософського вчення італійського педагога.
Сьогодні ми співпрацюємо з пілотною школою МОНТЕССОРІ (м.Київ), налагоджені тісні взаємозв’язки з науковцями-професіоналами РДГУ і завідувачем кафедри педагогіки і психології (дошкільної та корекційною) імені професора Т.ПОНІМАНСЬКОЇ професором РДГУ І.ДИЧКІВСЬКОЮ, яких зацікавив багаторічний досвід наших закладів щодо реалізації ідей М.МОНТЕССОРІ, її наукового методу. З 2013 по 2015 рік на базі наших двох закладів працював експериментальний майданчик регіонального рівня «Впровадження педагогіки МОНТЕССОРІ у навчання і виховання дітей дошкільного та молодшого шкільного віку», ми є учасниками науково-дослідної роботи регіональної лабораторії консалтингу дошкільної освіти РДГУ.
Робота груп МОНТЕССОРІ міста Вараш за відсутності офіційної чіткої регламентації, державної програми, штатних нормативів максимально можливо легалізована місцевою владою у рамках чинного українського освітнього законодавства. Так, у Статутах наших закладів офіційно визнано існування цих груп, визначено їх режим роботи, наповнюваність, особливості організації роботи тощо. Інформація про групи МОНТЕССОРІ на сьогодні офіційно відображена у нас в тарифікаційному списку, у наказах про контроль та керівництво навчально-виховним процесом, є така офіційна назва – група МОНТЕССОРІ навіть у списках і дитячих табелях.
Перехід на кожний новий щабель розвитку пов’язаний з необхідністю адаптації дитини до нових освітніх умов, а це, безумовно, гальмує розкриття її особистісного потенціалу, не сприяє ефективному і гармонійному розвитку дитячої особистості .
На жаль, в силу об’єктивних причин ми у м. Вараш не маємо змоги впроваджувати метод МОНТЕССОРІ у початковій школі, так як не забезпечено належного наукового, методичного супроводу, немає підготовлених кадрів, а також необхідного спеціального предметно-розвивального середовища (що є обов’язковим) для таких класів. Хоча, як підтверджує багаторічна практика, подальше навчання випускників груп МОНТЕССОРІ у початкових класах дошкільного закладу-школи № 10 і ЗНЗ № 1, які працюють за системою розвивального навчання ДАВИДОВА-ЕЛЬКОНІНА, дає дуже хороші результати, забезпечує реальну наступність і перспективність дошкільної та початкової освіти, максимально сприяє продовженню реалізації в школі тих педагогічних ідей та починань, які були закладені педагогами-дошкільниками груп МОНТЕССОРІ. Так, по статистиці, майже 85 % вихованців наших груп МОНТЕССОРІ продовжують шкільну науку в класах розвивального навчання. Вчителі-початківці дошкільного закладу-школи № 10 і ЗНЗ № 1 нашого міста за рахунок бюджетних коштів пройшли чотирьохрічну курсову перепідготовку та навчання у Незалежному Центрі „ Розвивальне навчання” (м.Харків), мають Сертифікати про право проводити навчання у 1-4 класах по системі розвивального навчання .
Питання наступності реалізуються і через спільну перспективну роботу педагогів дошкільного закладу-школи № 10 і Кузнецовської гімназії, з якою ще у жовтні 2003 році було підписано відповідну Угоду про співпрацю.
Я вважаю, що нам дуже пощастило – у різні часи саме в нашому місті Вараш у педагогіки Марії МОНТЕССОРІ завжди були ангели-охоронці – то перший директор РАЕС В.КОРОВКІН, то перший завідувач ДНЗ № 7 Н.СТЕПАСЮК, ніколи не були байдужі, не стояли осторонь ні міська влада, ні науковці РДГУ, ні батьки.
Якщо оцінювати стан сучасного світу, то, напевно, найголовніша його характеристика – невизначеність. Не думаю, що хтось сьогодні всерйоз візьметься стверджувати, яким буде наш світ через 20-50 років. Такий стан невизначеності ми бачимо у різних сферах нашого життя. Ще один показник сучасності – швидкість збільшення об’єму інформації. Очевидно одне: ми живемо у стані постійного стресу, ми живемо у світі, який змінюється блискавично, просто на очах одного покоління. Чи готова МОНТЕССОРІ-педагогіка ХХІ століття адекватно реагувати на такі виклики? Думаю, не лише готова, але й зобов’язана це зробити. Очевидно, що в сучасних обставинах зберегти свій духовний потенціал зможе лише та особистість, яка має сильний внутрішній фундамент, фундамент справжніх людських цінностей.
МОНТЕССОРІ-педагогіка у всі часи була орієнтована не на здобуття дітьми конкретних знань і навичок, а на створення умов, в яких кожна дитина зможе стати Людиною, тож переконані: саме цей метод є гідною відповіддю на виклики сучасного світу.
Знаємо, що за педагогікою Марії Монтессорі і у м. Вараш, і в Україні, і в світі – світле майбутнє.
Запрошуємо Вас познайомитись ближче з унікальним світом педагогіки Марії МОНТЕССОРІ і багатогранним світом педагогів Монтессорі м.Вараш.
Саковець Алла Євгеніївна,
директор дошкільного закладу- школи №10