Вихователь Н. ШИНКАРУК
Мета: продовжувати знайомити дітей з малими фольклорними жанрами. Вчити вмінню уважно слухати, розуміти та емоційно сприймати загадки, потішки, пісеньки, забавлянки ; розширити і поглибити знання дітей про зовнішній вигляд та повадки тварин, які найчастіше зустрічаються в українському фольклорі (кіт, зайчик, півень, качка); розвивати пізнавальний інтерес, увагу, пам’ять, мислення, уяву, позитивні емоції у дітей; виховувати позитивне ставлення до тварин, любов до усної народної творчості.
Обладнання: іграшкові тварини, заховані у «торбинку загадок» : 2 котики, зайчик качка, каченята ; дидактична картина «Півень»; картинки із зображенням їжі для тварин ( морквина, зернята, сметана, травичка тощо).
Хід заняття:
Починаю заняття з короткої бесіди з дітьми на тему: «Де можуть жити тварини?». Підсумовуючи відповіді дітей, прошу назвати відомих їм тварин,що живуть у лісі, у селі у господарстві людей, можуть жити у нас дома, у зоопарку тощо.
– А знаєте, де ще можуть жити тварини? Хочете я розповім вам про це казочку? «Давним-давно жили собі на світі різні тварини. Вони дуже любили гратися і одного разу гралися в хованки. А щоб їх важче було знайти, ховалися вони у загадках. Почали люди (і дорослі, і діти) шукати тварин. І знайти їх міг тільки той, хто загадку відгадував. Це було гак цікаво, що тварини вирішили залишитися жити у своїх загадках. Вони і зараз там живуть».
Ось тут у мене ціла торбина загадок. Хочете дізнатися, хто тут живе?
Загадую дітям дві загадки про кота та кішку: «Пухнастий клубочок під столом муркоче» (Кіт);
Як ступа, ніхто не чує,
Тихо крадучись полює:
і маленькі сірі мишки
утікають геть від … (Кішки).
Після того, як діти відгадають обидві загадки, дістаю з торбинки два іграшкових котики.
– Молодці, діти, правильно відгадали загадки. Погляньте на маленького котика та кицю, вони точно такі ж, як у загадках. А ви знаєте, що ці котики не тільки у загадках живуть. Вони ще й у потішечці поселилися. Розкажи нам Андрійку, в якій потішечці вони поселилися?
Пішла киця по водицю та й упала у криницю.
Пішов котик рятувати, за вушечко витягати.
Витяг кицю за вухо, і положив, де сухо…
– Ой, молодець котик, допоміг киці, врятував її. Давайте пригостимо котиків. Що вони полюбляють їсти? (вислухавши відповіді дітей, узагальнюю їх. Одному з дітей пропоную вибрати відповідні картинки та «пригостити» котиків).
– У нашій торбинці ще хтось ховається. Слухайте наступну загадку. А цю загадку хто відгадає:
«Влітку сіренький, взимку біленький, довгі вуха має. швидко в лісі стрибає» (Зайчик).
– Молодці, відгадали, дійсно, це зайчик, бачите, які у нього вуха довгі. І стрибати він вміє по лісу. А ще він вміє пісеньки про себе виспівувати. Давайте послухаємо.
( дитина співає пісеньку)
«Сидить зайчик під липкою, сіє муку калиткою.
Ведмідь каже: «На хліб? На хліб?»
Зайчик вушками тріп та тріп»
Пропоную порухатись під іншу народну пісеньку (фізкультхвилинка) – рухи довільні або імітаційні.
(Співає вихователь)
«Ой на горі жито, сидить зайчик.
Він ніжками чеберяє.
Якби такі ніжки мала,
То я б ними чеберяла,
Як той зайчик». /2 рази
– Зайчик пострибав у ліс, а ми давайте відгадаємо ще одну загадку:
Хто живе у дворі І співає на зорі.
Мас шпори й гребінець? (Півень)
– Дивно, діти, у торбинці у нас немає півника. Куди ж він подівся? Подивіться уважно навколо ,може, побачите, де він заховався ? (картина «Півень» попередньо вивішена в групі, але дещо в стороні від місця, де сидять діти. Після того, як діти помічають картину, вихователь пропонує підійти до неї).
Розгляд картини дітьми. Коротка розповідь вихователя: «Погляньте, який гарний півень у нас. На голівці червоний гребінець та борідка, а на лапках – шпори, зовсім як у загадці. Півник живе у сільському дворі разом з курочками та курчатками. Він вміє дуже гарно співати і співає кожного ранку».
Хто пам’ятає його пісеньку? (пропоную дітям поспівати півникову пісеньку) Погляньте, який у нього гарний хвіст та крила. Яке яскраве в нього пір’я! Якого кольору пір’я на крилах? А на хвості? Які у нього лапки? Очі? Дзьобик? Що любить їсти півник? Де він знаходить собі їжу? Як ви гадаєте, міг би півник жити в лісі? Чому? Давайте й півника пригостимо. Що полюбляє їсти півник?
Ось послухайте про півника маленького віршика:
«Стоїть півник на току
у червонім чобітку,
Будем півника просити:
« Ходи жито молотити».
Залишилась у торбинці лише одна загадка.
«Плавала, купалася, сухенькою зосталася» (Качка).
Так, це качка, але вона тут не сама. Хто це з нею?
«Качка йде, каченят веде
На нопасочку, на порясочку.
На холодну водицю,
на зелену травицю».
Качка привела до нас своїх діток, маленьких жовтеньких каченяток. Вони дуже веселі, люблять гратися: бігати та плавати у водичці, так як у цій пісеньці – забавляночці:
«Ой на ставу пливе м’ята.
На тій м’яті каченята.
Одно друге доганяє,
Кожне собі пару має».
– Давайте й ми пограємося з каченятами. Будемо бігати по килимку, а коли качка покличе своїх діток, скаже : «Каченята до мене!», треба швиденько знайти собі пару (взяти когось з дітей за руку) та бігти до мене.