Навчально-виховний комплекс "дошкільний навчальний заклад-загальноосвітня школа І ступеня" №10

Чому ми говоримо, що в МОНТЕССОРІ-групі діти ПРАЦЮЮТЬ, а не граються?

 

 Діти віддають перевагу роботі, а не грі. «Але ж гра – це природньо для дитини!!!», – я вже чую, як Ви говорите: «Ви нічого не плутаєте? Ви впевнені в своєму твердженні?».

Так, я справді так вважаю. І знаєте, головна причина вашого здивування полягає в різному змістовному наповненні слів“робота” і ”гра”. Можливо, Ви думаєте, що дитяча робота – це лише виконання уроків чи елементарна робота по дому, від якої дитина не отримує жодного відчуття задоволення. І звичайно, діти з нетерпіння чекають, коли ж це все закінчиться.

Але ви будете приємно здивовані, дізнавшись, що в більшості випадків «гра» – реальна робота. Дорослі сприймають гру як безглузде заняття, яке дає дітям задоволення і щастя. Але насправді, коли діти починають грати самі по собі, їх діяльність абсолютно не безцільна. У дітей є гострий інстинкт самооборони. Вони часто приховують важливість своєї діяльності, адже ми дорослі, не цінуємо і не поважаємо їхню роботу.

Чому ж так?

Переважна більшість батьків твердо вірять, що робота важка для дітей і тільки безсила гра є природньою, легкою і потрібною. Але.., коли батьки бачать, як їхнє дитя насуплює брівки і намагається читати, вони змінюють свою думку і кажуть, що діти працюють і очевидно, що саме ця робота складна.

А тепер уявіть себе спостерігачем в нашій школі Монтессорі. Маленький хлопчик бере великі літери, вирізані з дерева, тримає їх в руках, відчуває на дотик, викладає з літер слово, переміщує літери для власного задоволення та захоплення, – і батьки не вважають це роботою. Вони говорять: «ВІН НАВЧАЄТЬСЯ». У головах батьків є одне переконання -навчання має бути складним. Але бачать вони зовсім інше!

І це збиває з пантелику.
Виявляється, навчання є природнішим для дитини, ніж безглузда гра. Ми робимо велику помилку, навчаючи дітей складними, дорослими і незрозумілими методами. Щаслива дорога навчання дітей пролягає через дотики, відчуття та практику, і в жодному разі не через правила, які необхідно запам’ятати. Наші поняття про гру дітей помилкові. Ми не помічаємо дітей, які завжди зайняті роботою для власного розвитку.

Коли дорослі думають про роботу як про можливість заробітку, вони націлені на результат. А діти просто роблять речі та дії для себе та інших, заради самого процесу. Ці дії спрямовані на поглиблення інтересу дитини: через свою роботу дитина вибудовує себе, майбутню. Але дитина цього, звичайно, не знає, вона захоплюється і насолоджується своєю діяльністю. І це її РОБОТА.

І якщо ви бачите маленьку дівчинку, яка зайнята одяганням і роздяганням ляльки, навіть не думайте переривати її гру. Просто зупиніться і спостерігайте. Спостерігайте за процесом поглиблення – роботою, яку безперервно виконують маленькі пальчики. В цей момент молодий розум вивчає процес і запам’ятовує послідовність дій. І головна мета дитини-абсолютно вірно одягти свою ляльку.

Ми часто обираємо хибний шлях, купуючи дітям соту дорогу іграшку з надією, що це робить її щасливою. Або шукаємо “найкращу” няню, яка зробить все замість дитини.
А реальність може бути така, що у супер зайнятих батьків діти самостійно імпровізують, використовують власну винахідливість і творять, використовуючи прості речі.

Знаєте, у чому секрет?

У вашому прийнятті того, що дитина йде своїм власним шляхом і перетворює гру в роботу, яка відповідає її потребам.

Ось чому діти з шафами, повними іграшок, часто нудьгують і неслухняні, а дитина, яка залишилась одна, отримує задоволення від простих речей. Вона самостійно обирає діяльність і може нею займатись впродовж тривалого часу.

Дорослі, незважаючи на свою психологію, ще не розуміють мотивацію дитини. Для них вона видається складною та важкою, бо вона інша. Ми хочемо матеріальних речей, в той час як дитині потрібно тільки те, що її цікавить.

Запам’ятайте цю формулу і використовуйте її щоденно:
Власний вибір = щастя + розвиток (сьогодні)
Власний вибір = характер + інтелект (в майбутньому)

Мудра мама знає: ігровий час ніколи не витрачається дарма.
До тих пір, поки дитина старанно заглиблена в діяльність, вона працює над своїм власним розвитком, тому що діти віддають перевагу роботі, а не грі!!!

Першоджерело: Montessori Speaks to parents, Глава 4
Переклад: Віолетта Каледа & Ірина Білик