Вараський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №10 Вараської міської ради

Аби свято в дитсадку було святом: як уберегти дитину від розчарувань (поради педагогам)

Визначальним чинником вдалого виступу дітей на святковому заході є їхній настрій, а також упевненість, що все буде гаразд, адже інакше й бути не може. Існує чимало способів налаштувати дітей на позитивне сприймання подій.

Фізичне розслаблення

Безпосередньо перед виступом допоможіть дітям розслабитися, заспокоїтися. Зокрема, разом із ними можна:

  • виконати кілька повільних вправ на дихання
  • полежати на килимках із заплющеними очима, уявляючи чарівні образи природи або казкового світу
  • послухати заспокійливу музику.

Рухливі вправи ефективні, щоб зняти м’язове напруження, розвіяти негативні емоції (скутість, страх і хвилювання), що можуть виникнути у дитини. Тож запропонуйте трішки побігати, пострибати або ж зробити гімнастику під улюблену жваву музику.

Ментальне розвантаження

Інколи репетиції святкового заходу проводять в одному приміщенні дитсадка, а саме свято — в іншому, наприклад, у музичній залі. У такому разі доцільно ознайомити дітей із приміщенням, де вони виступатимуть. Інакше під час виступу, потрапивши у змінену обстановку, малеча може розгубитися.

Приміщення, в якому проводять дитяче свято, зазвичай напередодні прикрашають. Тому за кілька годин до виступу ознайомте дітей з оформленим приміщенням, запропонуйте походити там, уважно все роздивитися — нехай звикнуть до нових декорацій.

Кожному маленькому актору варто показати місце, де він стоятиме, розказуючи віршик або співаючи пісеньку, гратиме роль казкового персонажа, танцюватиме тощо.

Також ураховуйте, що поява гостей (глядачів) під час святкового заходу може стати для дітей неабиякою несподіванкою, спричинити додаткове хвилювання, відволікти тощо. Тому заздалегідь підготуйте їх до цього.

Так, ознайомлюючи дітей із приміщенням, де відбуватиметься свято, обов’язково зверніть їхню увагу на ту частину, де сидітимуть глядачі. У такій ситуації можна скористатися методом казкотерапії. Наприклад, вигадайте історію, в якій глядачі — мешканці чарівної країни, що завітали у гості до учасників свята, а місце, де вони розташувалися, — казкова галявина. Завдяки такій грі дітям буде легше подолати сором’язливість, страх і хвилювання перед публікою під час виступу.

Якщо маленьким артистам ще не виповнилося чотирьох років, доцільно запланувати етап знайомства з глядачами під час свята. Маленькі діти все одно роздивлятимуться присутніх, і попереднє налаштування навряд чи допоможе в такому разі. Тож обіграйте цей момент.

«Діти, погляньте, скільки сьогодні в нас гостей! Привітаємося з ними, поплескаємо в долоні (помахаємо ручкою, усміхнемося тощо). Вони завітали до нас на свято. А ще вони просять нас навчити їх співати пісеньку (закликати Діда Мороза, привітатися з білочками тощо). Вони всі такі дорослі, а не вміють цього (забули, як це робити)».

Такий варіант знайомства змінює сприйняття дитиною ситуації, створює її «вивищення» — малюк не просто декламує вірш глядачам, а навчає їх цього. Ситуація неначе залишається такою самою, однак статус її учасників докорінно інакший:головною є дитина. Вона навчає присутніх, отож вони мають дивитися на неї. Це стає її вимогою. Інколи таке налаштування потрібне навіть старшим дошкільникам.

Як зарадити страхам

Під час і після святкового заходу у батьків особлива роль. Вони мають демонструвати дитині своє позитивне ставлення, схвалення, упевненість, підтримку, а також допомогти їй подолати страхи.

Страх аудиторії

Чи не всі діти напередодні виступу відчувають сильні переживання через те, що їм доведеться читати вірші, танцювати або співати перед глядачами. Інколи навіть перспектива цього їх так лякає, що вони категорично відмовляються вчити бодай кілька рядочків вірша чи пісеньки.

А буває й навпаки: дитина залюбки вивчила вірш, однак у найвідповідальнішу мить не може промовити ані слова. Усе забула чи не змогла подолати страх? Чому так відбувається? Дитина розгубилася в присутності великої кількості дорослих незнайомих.

Адже одна річ — вивчити вірш і прочитати його вдома перед мамою, татом і бабусею, а інша — на сцені перед глядачами. Особливо, якщо раніше вона ніколи не виступала на святкових заходах.

Під час виступу батьки мають демонструвати свою підтримку, а після — неодмінно похвалити дитину — незалежно від того, як вона проявила себе, — вдало чи не дуже. Повірте, наступного разу вона почуватиметься впевненіше.

Страх помилки

Подекуди напередодні та й під час виступу дитину опановує страх зробити помилку. Вона боїться забути вірш або пісеньку, сказати чи зробити щось не так, не виправдати очікувань дорослих.

Перший вихід дитини на сцену не завжди виправдовує очікування батьків. Та чи слід вважати це серйозною проблемою? Чи варто плекати надії, що дитина обов’язково стане майстерним оратором у майбутньому?

Здебільшого саме батьки — свідомо чи несвідомо — формують у дитини страх помилки. Дитину огортає страх, що її покарають або лаятимуть, якщо вона зробить на сцені щось не так. Це затьмарює її святковий настрій.

Навіть якщо під тиском батьків дитині вдасться зазубрити вірш, на сцені може статися конфуз — дитина завмре і від хвилювання не промовить ані слова. Тож батьки мають ретельно обміркувати свою поведінку.

У дитсадку розпочали підготовку до свята: розподілили ролі між дітьми, роздали їм слова. Марійка також отримала роль, та через кілька днів захворіла.

Дівчинка вивчила свої слова, тож коли одужала, дорослі вирішили, що вона все-таки виступатиме.

Напередодні свята Марійка опинилася в центрі уваги дорослих. Із нею окремо проводили репетиції, показували, звідки вона має вийти, де стати. Надмірна увага до дитини призвела до того, що за день до свята дівчинка заявила мамі, що до дитсадка не піде і виступати не буде.

Мама таки вмовила дочку вдягти святкову сукню і бути хоча б присутньою на святі. Однак переконати її виступити так і не вдалося.

Перед святом мама повідомила вихователям, що обидва вірші, які Марійка мала б прочитати на святі, продекламує сама. Тож свято проходило по-особливому. Марійка від початку заходу сиділа на руках у мами. А коли настав час Марійці читати вірш, мама з донькою на руках вийшла на середину зали і зробила це замість неї. Глядачі з розумінням поставилися до цього. А після свята мама подякувала педагогам, що вони підтримали її рішення .

Якщо дитина рішуче відмовляться виходити на сцену, не варто в будь-який спосіб намагатися змусити її. Насамперед з’ясуйте, чому в неї виник спротив, через що вона непокоїться. Можливо, через репетиції свята, які, на жаль, часто нагадують радше дресирування, аніж радісну підготовку…

Якщо мета батьків — виховати дитину, яка не боїться виступати на сцені, то заохочуйте її до спілкування.

 

Розмови з дітьми та дорослими, виступи під час сімейних посиденьок, у компанії друзів чи перед бабусями — усе це сприятиме подоланню дитиною страху публічного виступу. Звісно, про жоден примус не може йти мова.

За матеріалами

Інни ЛИТВИН, практичного психолога

дошкільного навчального закладу № 613,

Київ, Катерини НІКУЛЯК, психолога-консультанта, Київ

Джерело: Посилання