Вараський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №10 Вараської міської ради

Доброта – це єдиний одяг, який ніколи не старіє (консультує вихователь В. ВЕРЕМЧУК)

Педагог Шалва  Амонашвілі розмірковує:

«Не треба навколо дитини

розповсюджувати погані думки.

Думати треба добре про кожну дитину.

Наша добра думка – то її захист»

 

   Як побачити дитячу душу, зробити так, щоб вона відкрила нам, дорослим, свої таємниці? Адже ми багато часу проводимо разом – йдемо у дитячий садок, крокуємо додому тощо.

   Кожного дня ми спілкуємось з дитиною. Кожного дня ми їй наказуємо: «Слухайся дорослих!». А чи не краще було б розпочати день з посмішки? Лагідні очі, ніжна посмішка — ось дзеркало нашої душі. Адже правду кажуть: «Доброта — це єдиний одяг, який ніколи не старіє».

   У різні епохи люди розмірковували над таємницями становлення особистості. Ще Гельвецій стверджував, що люди не народжуються, а стають такими, як вони є.

   Дві могутні сили діють у сфері виховання молодого покоління — сім’я і  заклад освіти. Об’єднати їх зусилля, спрямувати на вдосконалення виховання дітей — важливе, але нелегке завдання.

   Першоосновою розвитку дитини як особистості є виховання в сім’ї.

   Ставлення батьків до проблем виховання дітей не є однозначним. Мало хто з батьків визнає відповідальність за виховну діяльність своїх дітей. А деякі батьки взагалі знімають із себе відповідальність за виховання своїх дітей. Вони думають: «Нехай садочок виховує».

   Пам’ятайте, що саме батьки несуть відповідальність за виховання дітей, а  заклад освіти лише допомагає батькам у  цій благородній   справі.  Сім’я як соціальний осередок має високий потенціал, використання якого є її важливою функцією.

   Сім’я — один із основних агентів соціалізації малюка. Саме материнське тепло й турбота, батьківська віра й підтримка потрібні дитині не менше, ніж свіже повітря, калорійна їжа, іграшки й розваги.  Вплив сім’ї на дитину порівняно з впливом дитсадка відзначається найбільшою тривалістю й постійністю.

   На жаль, сучасна сім’я — найчастіше споживацький осередок для дитини (дитина прагне лише брати, нічого не віддаючи натомість). Дітей, як правило, усувають від домашніх справ, оберігають від фізичного навантаження, внаслідок чого виникають проблеми в їх моральному вихованні.

   Що робити? Як виховувати своє чадо? «Дітям потрібні не повчання, а приклади» – зазначав  письменник Жозеф ЖУБЕР.

      Потрібно привчати дитину кожного дня турбуватися про інших (як батьки турбуються про інших, так і діти будуть турбуватися про них). У житті дитини має бути рівновага між тим, що вона одержує і тим, що вона віддає.

      Пам’ятайте, що творення чогось для інших плідно впливає на формування дитячої особистості. Такі діти виростають щедрі, щирі, добрі, ніжні, одним словом – людяні.

       Мені глибоко запали в душу слова Ш. АМОНАШВІЛІ: «Звичайно, я не є такою людиною, яку ти в мені любиш, я не такий. Але ти люби, і я намагатимусь стати таким, яким ти мене бачиш». «Розуміти дітей – означає оволодіти щонайвищою майстерністю виховання маленької людини».

         А римський філософ Марк Фабій Квінтиліан говорив: «Батьку, коли в тебе народиться син, поклади на нього свої найбільші надії». Чому найбільші? Тому що більші надії спонукають нас шукати «кращу педагогіку» для виховання наших дітей, а невеликі надії — «малу».

       Зрозумійте: діти прагнуть у майбутнє, але дітей не треба готувати до життя — вони вже живуть.

–  Живіть разом з малюком, а не поряд з ним.

-Читайте разом книжки. Книга – джерело знань.

-Розповідайте дітям казки, адже у них завжди добро перемагає зло.

-Співайте їм колискові – це їхній оберіг, народна мудрість.

– Посадіть разом з дитиною дерево.

   Батьки, облагороджуйте дитячі душі та серця. Без любові до дітей зробити це неможливо. Виходить, їх треба просто любити такими, якими вони є. Ви повинні зрозуміти, що для Вас кращої дитини як Ваша – немає у цілому світі. Якщо діти відчують Вашу любов, то їхні душі розкриються перед Вами, і Ви разом з малюком будуватимете їхній внутрішній світ.

На закінчення -кільки порад–висловів відомих педагогів:

   «Якщо люди говорять погане про твоїх дітей – це значить, вони говорять погане про тебе.» (В. Сухомлинський)

   «У дітей немає ні минулого, ні майбутнього, зате, на відміну від нас, дорослих, вони вміють користуватися сьогоденням.» (Лабрюйер)

      «Батьки люблять своїх дітей тривожною і поблажливою любов’ю, яка псує їх. Є інша любов, уважна та спокійна, яка робить їх чесними. І така справжня любов батька». (Дені Дідро)

   «Лиш праця світ таким, як є, створила. Лиш в праці варто і для праці жить.» (І. Франко).

   «Ніщо не буває так рідко на світі, як повна відвертість між батьками і дітьми.» (Ромен Роллан)

«Особистість виховується Особистістю.

Шляхетна людина виховується Шляхетною людиною

Любов виховується Любов’ю.

Доброта виховується Добротою.

Серце виховується Серцем.» (Ш.Амонашвілі)