Забезпечення наступності та безперервності дошкільної та початкової ланок освіти як фундамент успішної корекційно-розвивальної роботи

Вихователь-методист М.ЗОЛОТАРЬОВА

Реалізація зв’язків між дошкільними і загальноосвітніми навчальними закладами завжди була актуальною в історії вітчизняної та  зарубіжної педагогіки.   На сучасному етапі розвитку освіти у нормативних документах, у наукових і методичних посібниках, у дослідженнях відомих педагогів, психологів,  медиків і громадських діячів наступність між всіма ланками освіти розглядається як основний засіб неперервності.

Як уже доведено, дошкільний вік характеризується завершенням процесу фонематичного сприймання, у малят з’являється усвідомлення звукової сторони рідної мови. Словник дітей-шестирічок розширюється дуже швидко, збагачується комунікативна спрямованість, на заключному етапі іде і формування граматичної правильності мовлення. Можна сказати, що в дошкільному віці закладається фундамент навчально-мовленнєвої діяльності, яка так важлива у період молодшого  шкільного віку.  У першому класі відбувається закріплення та автоматизація набутих вмінь і навичок.

Пізнавальна діяльність учнів початкових класів має свою специфіку, зумовлену їхніми психологічними особливостями, а також тим, що, приходячи до школи, учні потрапляють у нові, незвичні для них умови організації життя, навчання, відпочинку. Для того, щоб перехід дитини із дошкільного закладу до 1-го класу школи негативно не вплинув на здоров’я, поведінку, мовленнєву та пізнавальну активність дитини, необхідно дотримуватись наступності у навчанні і вихованні дітей цих суміжних ланок. Звичайно, найкраще  малюкам буде навчатися в умовах НВК «дитячий садок-школа». Нестандартне поєднання в одному закладі трьох логопедичних груп поряд з групами загального розвитку та класів початкової школи надає батькам нашого молодого міста  можливість задовольнити різнопланові освітні потреби для своїх дітей. Саме такий комплекс дозволяє вирішити низку не тільки соціально-педагогічних проблем, а і успішної мовно-корекційної роботи з дошкільниками та учнями початкової школи.  Позитивним є той факт, що першокласники, навчаючись у тому ж закладі, який відвідували у старшій групі,  легше адаптуються до нових умов життя. Щоденно відвідуючи протягом 3-4 років дошкільні групи, переступаючи знайомий поріг, починаєш вважати цей заклад рідним домом. А  «Удома й рідні стіни допомагають!» ˗˗ гласить народне прислів’я. Єдність та цілісність між цими ланками освіти забезпечується тим, що вони знаходяться під одним дахом одна з одною і керуються згуртованістю між собою щодо вирішення спільних проблем. А це налагоджує  взаєморозуміння між педагогами обох суміжних ланок.

Розв’язувати проблему корекції мови  можливо за реалізації єдиної лінії розвитку дитини на етапах дошкільного і початкового шкільного дитинства. Тільки такий підхід може надати мовно-корекційному процесу цілісний, послідовний і перспективний характер; тільки тоді дві початкові ланки освіти будуть діяти не ізольовано одна від одної, а в тісному взаємозв’язку, що дасть можливість школі спиратися на розвиток дитини, одержаний в дошкільному закладі.

Дедалі частіше сьогодні можна почути, що наші діти ˗˗ акселерати, що вони мають потенційні можливості для засвоєння складного матеріалу.   Проте ця проблема ускладнюється при підготовці до  школи дітей із загальним недорозвиненням мовлення.

Формування у дітей-логопатів готовності до школи ˗˗ це результат організованого навчально-виховного процесу, забезпечення сприятливих умов для належного розвитку кожної дитини.

Мовно-корекційна робота є чітко організованою і спланованою педагогами нашого закладу,  відповідає сучасним освітнім вимогам, грунтується на логодидактичних принципах, а тому діти, не готові до шкільного навчання  залишаються у логопедичних групах на повторний курс. У разі такої необхідності тривалість їх перебування у логопедичній групі продовжується з урахуванням висновку психолого-медико-педагогічної консультації.

Аналіз навчально-корекційної роботи

У процентному співвідношенні видно, що динаміка дещо погіршується.

Причиною цього є раннє виявлення дітей, які потребують мовної корекції, що веде за собою повторний корекційний курс.  При формуванні груп ми свідомо  практикуємо набір дітей середнього віку з важкими мовними діагнозами, щоб в подальшому надати більше шансів кожній дитині-логопату до успішного навчання. Це дає можливість педагогам логопедичних груп більш якісно здійснити корекційну роботу, що надалі  дасть позитивні результати під час навчання у початковій школі.

Однією із причин  є зростання у місті кількості дітей зі складними мовними діагнозами. Ще декілька років назад наші групи відвідували вихованці з загальним недорозвиненням мовлення ІІІ рівня, що істотно полегшувало та прискорювало позитивну динаміку  у корекційній роботі . Вже декілька років  поспіль   наші групи відвідують діти  з загальним недорозвиненням мовлення ІІ, а то і І  рівня .

Діяльність вчителів-логопедів спрямована на своєчасне виявлення,  якісне обстеження, надання допомоги дітям з вадами мови, організацію пропаганди логопедичних знань серед педагогів і батьків  з  мікрорайонів Вараш, Перемоги та Ювілейний. З цією метою фахівці систематично здійснюють діагностичні обстеження в інших дошкільних навчальних закладах міста, де в присутності вихователя та практичного психолога проводять діагностичне обстеження дітей, визначають адекватні  форми соціально-педагогічної чи медичної допомоги, зустрічаються з  батьками для надання  консультативно-методичної допомоги, або ж  запрошують їх разом з дитиною на засідання   ОПМПК. Здійснюється дана робота на підставі Положення про логопедичні пункти системи освіти.

Проаналізувавши і врахувавши особливості мовно-корекційної діяльності педагогів, свою роботу ми будуємо за такими підходами:

– виявлення ранніх ознак недорозвиненого мовлення та його вплив на загальний психічний розвиток дитини;

– урахування первинних і вторинних ознак при різноманітних виявах мовленнєвих вад;

– запобігання потенційно можливим відхиленням;

– урахування соціально-зумовлених наслідків дефіциту спілкування;

– забезпечення формування взаємопов’язаних складових компонентів мовлення;

– диференційований підхід у логопедичній роботі з дітьми, що мають вади різного походження;

• єдність мовленнєвих і психічних процесів.

Ефективність корекційного впливу під час подолання мовних вад залежить від уміння вчителя-логопеда всебічно обстежувати мовленнєві та немовленнєві вади, сенсомоторну сферу, інтелектуальний розвиток дитини і просто цікаво організувати перебування дітей в дошкільному закладі,  здійснюючи  при цьому мовно-корекційну роботу. Крім того, вчителі-логопеди обов’язково враховують індивідуальні особливості дошкільника та його соціальне оточення.

Для підвищення методичного рівня педагогів логопедичних груп, створення умов для виявлення і розкриття їх творчих здібностей у закладі функціонує постійно діючий семінар-практикум для педагогів логопедичних груп «Корекція мовленнєвих недоліків у дошкільників». Керівник О.ЯХНІВСЬКА  постійно знайомить учасників з сучасними педагогічними технологіями, які забезпечують  корекційний вплив на дошкільників, допомагає колегам збагатити свій арсенал для успішного подолання мовленнєвих вад у дошкільників.

Таким чином, у трьох логопедичних групах  нашого закладу передбачається чітка організація всього корекційного процесу, а саме: вчасне обстеження дітей, планування та проведення фронтальних та індивідуально-підгрупових занять, систематичне ведення обов’язкової документації, взаємозв’язок з іншими  фахівцями дошкільної галузі (вихователями, керівником музичним, інструктором з фізкультури, а особливо – з практичним психологом).  Практичний психолог нашого закладу Н.МУШИК знає проблеми кожної дитини, яка відвідує логопедичні групи. Використовуючи засоби піскової терапії, вона вміло корегує негативні прояви емоційного стану та напруження. Продовжує вона цю роботу і з дітьми першого класу з проявами  важкої адаптації.

У старших логопедичних групах важливо забезпечити зв’язок вихованців і учнів школи. Для цього ми організовуємо пізнавальні екскурсії у навчальні класи, проводимо спільні з першокласниками розваги. Побутує також практика привітання учнями початкових класів дошкільнят на тематичні свята.

Наступність між ланками освіти слід розглядати як побудову єдиної змістовної лінії, що забезпечує ефективний розвиток, виховання і навчання, а також зберігає зв’язок і узгодженість всіх компонентів методичної роботи на кожному його етапі.

Кожен етап мовно-корекційної роботи з дітьми-дошкільниками та учнями  має свої особливості, вирішує свої завдання. Тому між цими етапами також повинна існувати наступність, яка і тут забезпечує безперервність у корекційно-розвивальній роботі. Здійснення наступності передбачає встановлення глибокого внутрішньої взаємозв’язку між вчителем-логопедом та вчителем початкових класів. Саме тому у нашому закладі вже який рік поспіль організований «Педагогічний міст», керівником якого є вчитель-логопед  О.ЄВСОВИЧ. Саме така методична форма роботи передбачає подальшу перспективу  роботи вчителів початкових класів з дітьми, які ще вчора відвідували логопедичні групи, допомагає зрозуміти та не допустити труднощів під час засвоєння першокласниками навчальних програм. А підсумком співпраці обох ланок є спільна педагогічна рада, де щорічно аналізуються результати підготовки дітей старших логопедичних груп до школи, помилки та упущення, прогнозується подальша співпраця.

Надалі вчителі-логопеди, спілкуючись з педагогами перших класів, надають рекомендації щодо продовження корекційної роботи, адже розпочата справа  потребує підтримки і позитивного завершення.

Однак, кожна дитина-логопат має свою «мозаїку» унікальності, свої особливості розвитку. Тому корекційно-педагогічна діяльність педагогів  в садку-школі  має бути спрямована на створення, перш за все, позитивних умов для розвитку такої дитини. Саме тому педагоги нашого закладу створюють позитивний настрій, здоровий психологічний клімат, який сприяє розвитку дітей з мовними вадами . Це – і позитивне спілкування, і продуктивна взаємодія дитини і педагога, дитини і однолітків, злагодженість у співпраці сім’ї та педагогів. Активна позиція нашого закладу стосовно батьків: від педагогічного спілкування та  навчання,  до  активної позиції батьків як суб’єктів освітнього процесу. Конкретними формами реалізації змісту роботи з батьками є: проведення днів відкритих дверей в закладі; відвідування свят у школі (День знань, Свято букваря, останнього дзвоника); учні та вихованці дошкільних груп спільно з батьками систематично беруть участь в різноманітних конкурсах, підготовці виставок робіт та інформаційних газет. Батьківські збори, присвячені мовно-корекційній роботі,  проводяться в стінах закладу спільно як для батьків школярів, так і для сімей дошкільників.  Особливу увагу  звертають вчителі-логопеди індивідуальним бесідам з батьками, діти яких вже є першокласниками. Адже фахівця завжди хвилює,  чи ж збережений перед школою той результат, який так ретельно досягався протягом року, а то і двох.   Особиста участь сім’ї є однією із умов забезпечення ефективності мовно-корекційного процесу.

Педагогічна діяльність по реалізації наступності дошкільної та початкової освіти, враховуючи наявність у нашому закладі  логопедичних груп, є багатофункціональна і різнопланова, але вона потребує не тільки науково-теоретичного, але  і діяльнісного підходу.